-
1 wake
1. n1) поет. неспання2) пильнування (біля труни)3) ірл. поминки4) рел. переддень свята; всеношна напередодні свята5) звич. pl храмове свято, храм6) поет. святкування7) мор. кільватер; попутна течія8) слід (чогось)2. v (past woke, waked; p.p. waked, woken, woke)1) прокидатися (тж wake up)2) будити (тж wake up)3) збуджувати, викликати; оживляти, воскрешати4) пробуджуватися; оживати; воскресати5) отямитися, опам'ятатися, прийти до пам'яті (часто wake up)7) пильнувати, не спати8) ірл. справляти поминки9) пити-гуляти всю ніч10) вартувати (того, що спить); охороняти, сторожити11) чергувати вночі12) пильнувати, проводити ніч (у церкві, над небіжчиком)to wake snakes — амер., розм. розворушити осине гніздо
* * *I [weik] n1) пoeт. неспанняsleep and wake — сон, неспання
2) дiaл. пильнування ( у труни); поминання ( перед похованням)3) цepк. переддень свята; всеношна напередодні свята4) дiaл. храмове, престольне святоII [weik] v(waked, woken, woke)1) прокидатися ( wake up)3) будити, викликати; пожвавити, воскрешати; будити /воскрешати/ відчуття; прокидатися; оживати, воскресатиit is time for you to wake up and attend to your business — вам пора узятися за розум, зайнятися справою
4) схаменутися, прокинутися ( wake up)to wake from a stupor [from a trance] — вийти із заціпеніння [з трансу]
5) (to) усвідомити; примусити когось усвідомитиhe is waking up to the truth — він починає розуміти правду, у нього поступово розплющуються очі
6) не спатиwaking or sleeping — уві сні, наяву, вдень, вночі
7) дiaл. справляти поминання ( перед похованням)8) дiaл. не спати, проводити ніч ( коло труни)III [weik] n; мор.to wake snakes — = розворушити осине кубло
попутний струмінь, попутний потік; кільватерin the wake of — в кільватер за...; aв. спутний струмінь; слід ( чогось)
in the wake of — в кільватері, по п'ятах, по слідах
-
2 gut
{gʌt}
I. 1. черво
2. pl черва, стомах, корем, вътрешности
3. pl разг. същина, същност, съществена част
it has no GUTs in it разг. няма тежест/цена/сила
4. pl разг. издържливост, воля, смелост
5. мед. катгут
6. катгут за труни
7. материал за въдични нишки (добиван от копринени буби)
8. тесен проход/пролив
9. уличка
10. ам. pl емоционалност
to hate someone's GUTs разг. не мога да търпя някого/мразя някого до смърт
to sweat/work one's GUTs out работя като вол, душата ми излиза от работа
II. 1. кормя, изкормвам
2. унищожавам всичко освен стените (за огън, пожар), подривам (и прен.)
the house was GUT ted от къщата останаха само стените
3. извличам най-важното
III. 1. основен, жизнен
2. инстинктивен (за реакция)* * *{g^t} n 1. черво; 2. pl черва, стомах, корем, вътрешности; 3. p1 (2) {g^t} v (-tt-) 1. кормя, изкормвам; 2. унищожавам всичко осве{3} {g^t} a 1. основен, жизнен; 2. инстинктивен (за реакция).* * *черво; опустошавам; разрушавам; изкормям; кормя;* * *1. i. черво 2. ii. кормя, изкормвам 3. iii. основен, жизнен 4. it has no guts in it разг. няма тежест/цена/сила 5. p1 разг. същина, същност, съществена част 6. pl разг. издържливост, воля, смелост 7. pl черва, стомах, корем, вътрешности 8. the house was gut ted от къщата останаха само стените 9. to hate someone's guts разг. не мога да търпя някого/мразя някого до смърт 10. to sweat/work one's guts out работя като вол, душата ми излиза от работа 11. ам. pl емоционалност 12. извличам най-важното 13. инстинктивен (за реакция) 14. катгут за труни 15. материал за въдични нишки (добиван от копринени буби) 16. мед. катгут 17. тесен проход/пролив 18. уличка 19. унищожавам всичко освен стените (за огън, пожар), подривам (и прен.)* * *gut[gʌt] I. n 1. черво; small \gut тънко черво; blind \gut сляпо черво; 2. pl разг. черва, стомах; корем; храносмилателен тракт; 3. pl разг. същност, съществена част; ценна част; 4. pl разг. издръжливост, воля, сила, смелост, мъжество, характер; a man with plenty of \guts силен (волеви) човек; he has no \guts няма смелост; 5. pl aмер. sl нахалство; 6. кетгут (за струни и мед.); 7. материал за въдични струни (влакна) от копринени буби; 8. тесен проход, тесен пролив; тясна уличка; 9. attr разг. съществен, централен, основен; • to hate s.o.'s \guts мразя някого до смърт, не мога да търпя; to sweat o.'s \guts out, to bust a \gut ( doing s.th.) работя като вол, претрепвам се от работа; to run o.'s \gut out бягам с всички сили; to tear the \guts out 1) of s.o. изваждам душата на някого, уморявам от работа; 2) of s.th. изваждам (лишавам от) всичко съществено; свеждам до нула; to spill o.'s \guts издрънквам, изказвам ( тайна), разпявам се, изплювам камъчето; to have s.o.'s \guts for garters наказвам някого, давам му добър урок; II. v (- tt-) 1. изкормвам, изчиствам червата на; 2. опустошавам, разрушавам, унищожавам; the house was \gutted от къщата останаха само стените; 3. извличам най-важното от (книга и пр.), схващам същността; 4. грубо ям лакомо, лапам, нагъвам, тъпча се. -
3 dead-light
n1) мор. глухий ілюмінатор; глухе вікно2) свічка біля труни небіжчика* * *n1) мop. глухий ілюмінатор; глуха кришка ілюмінатора; глухе вікно2) дiaл. свіча біля труни покійника -
4 uncoffined
adj1) не покладений у труну2) вийнятий з труни* * *[en`kʒfind]a -
5 wake
I [weik] n1) пoeт. неспанняsleep and wake — сон, неспання
2) дiaл. пильнування ( у труни); поминання ( перед похованням)3) цepк. переддень свята; всеношна напередодні свята4) дiaл. храмове, престольне святоII [weik] v(waked, woken, woke)1) прокидатися ( wake up)3) будити, викликати; пожвавити, воскрешати; будити /воскрешати/ відчуття; прокидатися; оживати, воскресатиit is time for you to wake up and attend to your business — вам пора узятися за розум, зайнятися справою
4) схаменутися, прокинутися ( wake up)to wake from a stupor [from a trance] — вийти із заціпеніння [з трансу]
5) (to) усвідомити; примусити когось усвідомитиhe is waking up to the truth — він починає розуміти правду, у нього поступово розплющуються очі
6) не спатиwaking or sleeping — уві сні, наяву, вдень, вночі
7) дiaл. справляти поминання ( перед похованням)8) дiaл. не спати, проводити ніч ( коло труни)III [weik] n; мор.to wake snakes — = розворушити осине кубло
попутний струмінь, попутний потік; кільватерin the wake of — в кільватер за...; aв. спутний струмінь; слід ( чогось)
in the wake of — в кільватері, по п'ятах, по слідах
-
6 catafalque
nкатафалк* * *nкатафалк; похоронна колісниця; поміст під балдахіном для труни -
7 lych gate
-
8 spray
1. n1) гілочка; пагонець2) лозина, хворостина; хмиз3) узор (малюнок) у вигляді гілки4) бризки, водяний пил5) рідина для пульверизації6) pl с.г. отрутохімікати для обприскування7) обприскувач; розпилювач; пульверизатор8) аерозоль9) буд. фарбопультspray burner — тех. форсунка, розпилювальний пальник
spray cone — тех. дифузор
spray gun — пістолет-розпилювач; буд. фарбопульт; пульверизатор; цемент-гармата
spray irrigation — с.г. дощування, зрошування розбризкуванням
spray nozzle — тех. розпилювальне сопло, струминна форсунка
spray tank — ав. виливний авіаційний прилад
2. v1) оббризкувати; обприскувати; пульверизувати; розбризкувати; розпилювати2) військ., розм. обстрілювати, поливати свинцем (тж to spray with fire)* * *I [sprei] n1) гілочка, пагін; лозина3) бутоньєрка, букетик; плоский букет ( для труни)II [sprei] n1) бризки, водяний пил2) рідина для пульверизації; pl; c-г отрутохімікати для обприскування3) розпилювач, пульверизатор; обприскувач; бyд. фарбопульт; аерозольscent spray — спрей, парфуми в аерозолі
4) струмінь, бризки ( з пулъверизатора)III [sprei] v1) оббризкувати; обприскувати; розпорошувати, розприскувати2) вiйcьк.; cпeц. обстрілювати, поливати свинцем ( to spray with fire) -
9 watching
n1) спостереження; нагляд2) охорона* * *nспостереження, нагляд; охоронаwatching brief — доручення ( повіренному) слідкувати
-
10 watch-candle
nсвічка біля труни -
11 catafalque
nкатафалк; похоронна колісниця; поміст під балдахіном для труни -
12 dead-light
n1) мop. глухий ілюмінатор; глуха кришка ілюмінатора; глухе вікно2) дiaл. свіча біля труни покійника -
13 lych gate
-
14 spray
I [sprei] n1) гілочка, пагін; лозина3) бутоньєрка, букетик; плоский букет ( для труни)II [sprei] n1) бризки, водяний пил2) рідина для пульверизації; pl; c-г отрутохімікати для обприскування3) розпилювач, пульверизатор; обприскувач; бyд. фарбопульт; аерозольscent spray — спрей, парфуми в аерозолі
4) струмінь, бризки ( з пулъверизатора)III [sprei] v1) оббризкувати; обприскувати; розпорошувати, розприскувати2) вiйcьк.; cпeц. обстрілювати, поливати свинцем ( to spray with fire) -
15 uncoffined
-
16 death takes no denial
var: death when it comes will have no denialsyn: there is a remedy for all things but deathвід смерті не відкупишся ≅ як не живеш, а усе ж труни не минеш на смерть нема зілля є зілля на всяку слабість, тільки на смерть нема як не вікувати, а смерті не минати смерть на лестощі не зважає від смерті ані відхреститися, ані відмолитися there is a remedy for all things but deathEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > death takes no denial
-
17 men are mortal
syn: a piece of a churchyard fits everybodyвсі люди смертні ≅ всім нам там бути як не живеш, а все ж труни не минеш як не мудруй, а вмерти треба
См. также в других словарях:
труни́ть — трунить, труню, трунишь … Русское словесное ударение
труни́ть — ню, нишь; несов., над кем чем и без доп. Подшучивать, не зло подсмеиваться. Бывало, он трунил забавно, Умел морочить дурака И умного дурачить славно. Пушкин, Евгений Онегин. Товарищи Григория, раньше трунившие над ним по поводу связи с Аксиньей,… … Малый академический словарь
Не труни на чужой пролуби, свою протяпай, да так хошь ляпай! — См. СВОЕ ЧУЖОЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
трунить — трунить, труню, труним, трунишь, труните, трунит, трунят, труня, трунил, трунила, трунило, трунили, труни, труните, трунящий, трунящая, трунящее, трунящие, трунящего, трунящей, трунящего, трунящих, трунящему, трунящей, трунящему, трунящим,… … Формы слов
трунить — пIоIдтрунивать, возм., от труд? … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Трунить — несов. неперех. разг. Подшучивать или подсмеиваться над кем либо или над чем либо (обычно не зло). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
трунить — ню, нишь; нсв. (над кем чем). Разг. Подшучивать, незло подсмеиваться. Т. над приятелем. Он любил т. Т. по поводу опоздания. Сколько можно т.? … Энциклопедический словарь
трунить — B/A гл см. Приложение II (разг. подшучивать, не зло подсмеиваться) труню/ труни/шь труня/т труни/л 235 см. Приложение II … Словарь ударений русского языка
трунить — ню/, ни/шь; нсв. над кем чем разг. Подшучивать, незло подсмеиваться. Труни/ть над приятелем. Он любил труни/ть. Труни/ть по поводу опоздания. Сколько можно труни/ть? … Словарь многих выражений
подтруни́ть — подтрунить, труню, трунишь; трунил, трунила, ило, или … Русское словесное ударение
ТРУНИТЬ — ТРУНИТЬ, труню, трунишь, несовер., над кем чем. Подшучивать над кем чем нибудь или высмеивать кого что нибудь, преим. не зло. «Румяный критик мой, насмешник толстопузый, готовый век трунить над нашей томной музой.» Пушкин. «Сила Самсоныч, знать,… … Толковый словарь Ушакова